Я в дорослому житті вже більше 1,5 місяця . так не можна сказати що це повністю доросле життя але я вилетів з під крила батьків, вони не можуть проконтролювати мене чи я поїв, чи я зробив домашнє завдання, бо все це я вже роблю для себе, не для когось, а для себе. я протоптую стежину, яка буде мене вести до моєї професії, до мого життя. Якщо ти хочеш щоб вона була широкою, а не вузькою; довгою, а не короткою, то тоді тобі потрібно навчитися самостійно робити але робити все якісно і вчасно бо якщо ти не сформуєш себе як людина відповідальна то тобі буде важко вчити конспекти, здавати різні роботи і т. п. … і все це починається зі школи. Коли нам говорять батьки «йди робити уроки» коли ми сидимо за комп’ютером або телевізором ми думаємо «я сам знаю, що мені робити» але в цей час ми не знаємо що робити бо якщо зробити невеличкий експеримент пожити без батьків хоча б тиждень, без їхньої поради чи допомоги ми не змогли бо роль батьків у нашому житті займає невід’ємну частину НАС.
